Прозорі вікна

З практики відомо, що вікна повинні регулярно і ретельно митися. Тому варіант, коли вікна не прозорі тому, що просто брудні, ми в силу відомих причин розглядати не будемо.

Наш варіант - це непрозорість вікон внаслідок їх запотівання. Пам'ятаємо, що, незважаючи на те, що варіантів запотівання вікон кілька, причина цього явища завжди одна - низька температура скла при надмірній вологості. Однак і тут не все так просто як здається на перший погляд, та й запотівають вікна по різному: буває, що запотівшою є тільки «кімнатна» поверхня скла, буває що «потіє» як внутрішня (в середині склопакету) так і «кімнатна» поверхня скла. Відмінність полягає в тому, що в першому випадку - це тільки проблема вентиляції, в другому це вже дві проблеми: і вентиляції, і вікна, точніше його герметичності. Скло в середині склопакету не повинно «потіти» ні за яких умов. Запотівання скла «в середині склопакету» вказує на порушену герметичність самого склопакету, а сама проблема усувається його заміною.

Для вікон, конструкція яких складається з двох роздільних рам зі склом, для усунення явища «запотівання» рекомендується поставити ці рами на ущільнювачі, скло “заробити” силіконом. При цьому зрозуміло, що нормального ефекту можна буде досягти виключно за умови недеформованих віконних рам та забезпечення їх щільного прилягання до поверхні. Якщо з вікном все в порядку, розглянемо головну причину «непрозорих, запітнілих вікон» і вікон які «плачуть»

Потіють пластикові вікна, підвищена вологість у приміщенні?

За порами року проблеми «запотівання» вікон в основному відносяться до холодних періодів. Фізичну суть проблем «потіння» вікон вивчають у шкільному курсі фізики за 6 клас, в розділі «точка роси». Якщо коротко - проблема має дві складові: низька температура поверхні скла вікна і підвищена вологість в приміщенні. Розглянемо проблему на практичному прикладі.

Приклад: Приміщення площею S = 16м3 і об'ємом V = 43м3, з герметичним однокамерним склопакетом при відсутності вентиляції, температурою зовнішнього повітря мінус 10оС, температурою в приміщенні +21 оС і вологістю повітря 80%.

- Відповідно до графіка (Мал.) визначаємо вміст вологи в кімнатному повітрі. Для нашого випадку 100% вологість це 18,72 г води в 1 м3 повітря, а 80% це відповідно - 14,98 г/м3. - Визначаємо «точку роси». Тобто значення температури, при якій вікно «заплаче» (мовою фізиків - відбудеться конденсація парів повітря із зміною його агрегатного стану і перетворенням пари в воду). Для нашого випадку це +17,4 оС.

- Враховуючи, що, відповідно до нескладних теплотехнічних розрахунків, температура поверхні віконного скла (однокамерний склопакет з R = 0,38), буде +14,12 оС, наше вікно гарантовано «заплаче». І «плакати» воно почне тоді, коли температура на вулиці знизиться всього до + 4,9 оС. Що робити, щоб зберегти житло і підвищити прозорість вікон:

З точки зору фізичних законів варіантів всього три: підвищити опір теплопровідності вікна (наприклад використовувати подвійний склопакет з R = 0,78), змінити стан вологи в приміщенні або підвищити температуру скла (наприклад за рахунок обдування скла теплим повітрям від окремого джерела тепла )

Останній варіант хоч і вирішує проблему, однак рішення це дуже дороге і мало конструктивне, тому в цій публікації ми його розглядати не будемо. Щодо перших двох варіантів доступних до реалізації зауважимо:

Перший варіант (заміна вікон на подвійний склопакет) варіант досить дорогий, не завжди доступний, та й вікно все одно заплаче, правда вже при більш низькій температурі. В нашому випадку це відбудеться при зниженні температури на вулиці нижче «мінус 8,5 оС».

Більш детально розглянемо варіант пов'язаний з організацією в приміщенні якісної вентиляції , як варіант найбільш ефективного вирішення головної проблеми - проблеми підвищеної вологості в приміщенні. Але спочатку уточнимо: а яка власне повинна бути оптимальна (фізіологічна) вологість в приміщенні? Відповідно до фізіології дихання комфортною для людини вважається вологість - 50 ± 5%, що й приймаємо за основу для проведення необхідних розрахунків.

Рахуємо:

- Кількість вологи в об'ємі приміщення (площа S = 16м3, об'ємV = 43м3), при температурі повітря в приміщенні +21 оС і з вологістю повітря 80%, становить - 644 г (14,98 г/м3 х 43 м3).

- При температурі на вулиці мінус 10оС і такий же (80%) вологістю - вміст вологи в 1 м3 зовнішнього повітря буде всього 1,93 г/м3.

Відповідно до загальної практики, для вирішення проблеми зниження вологості в приміщенні застосовують вентиляційні системи. Фізичний зміст цього процесу полягає в тому, що один куб.м повітря при однаковій його вологості але при різних температурах, містить різну кількість вологи. В нашому випадку це: 14,98 г/м3 (для повітря в приміщенні) і 1,93 г/м3 для зовнішнього повітря.

- Враховуючи, що при вентилюванні: заміна 1м3 внутрішнього повітря на 1м3 вуличного повітря знижує вологовміст в приміщенні на 13,05 г, для досягнення в приміщенні вологості 50% необхідно замінити всього 30,8 м3. Слід зазначити, що при використанні для вентиляції прямоточних децентралізованих вентиляційних систем ПРАНА, цього об'єму достатньо для комфортного перебування в приміщенні 3-4 осіб.

- Також порахуємо, при якій зовнішній температурі наші вікна «заплачуть» вже у варіанті при наявності вентиляції. Відповідно до графіка, 50% вологості це вологовміст в кількості-9,36 г/м3. Значить вікна «заплачуть» при температурі скла в районі +9 оС. А це температура на вулиці мінус 33оС, для одинарного склопакету і мінус 65оС, для подвійного склопакету. Безумовно, вікна повинні бути якісними і герметичними як в склопакеті, так і в фурнітурі.

І наостанок. Пам'ятаємо проблему - підвищена вологість це не фізика, це перш за все, наше здоров'я і здоров'я нашого житла. Це наш імунітет і наші дуже помітні витрати на ремонт себе коханого і ремонт будинку. І ще - пам'ятаємо рішення, як необхідність організації в приміщенні правильної вентиляції.